Як я відкрила для себе чудовий світ науки
та особисто познайомилась з наукинею, яка здобула
Національну премію ЖІНКА УКРАЇНИ 2020
У поточному році наш Перший курс юридичного факультету Запорізького національного університету серед інших цікавих і професійних предметів став вивчати Правові основи антидискримінаційної політики, які викладали нам Верлос Наталя Володимирівна та Панкратова Ксенія Олександрівна.
Я вдячна вказаним педагогам, які змогли не тільки зацікавити студентів новими знаннями, а й ефективно довести нам наскільки важливо протидіяти в роботі та в цілому в житті дискримінаційним проявам.
Відчувши натхнення, у березні 2021 року я взяла участь у Всеукраїнському молодіжному конкурсі есе про жінок-науковиць «Наука – це вона». Це освітній арт-проект STEM is FEM за підтримки міжнародних організацій ООН Жінки в Україні та Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ). Головна мета Проекту - протидіяти дискримінації жінок у науці.
Навіть не мріючи, що особисто познайомлюсь зі своєю героїнею, я обрала для свого есе життя і наукові перемоги професора Академії Наук України, яка здобула Національну премію ЖІНКА УКРАЇНИ 2020, Ванєєву Олену Олександрівну.
Червоною стрічкою крізь моє есе проходить справжня патріотичність Олени Олександрівни, яка одержала міжнародне визнання і все життя продовжує трудитись заради розвитку науки в рідній Україні.
Своїм есе я вирішила поділитись з Вами, мої шановні читачі та Друзі:
Наука утаює в собі спектральну красу
Зазвичай, коли ще юними приходять майбутні майстри до художньої школи, одним з перших уроків мистецтва є освоєння такого багатоаспектного явища як «симетрія». В житті для художника це поняття стає рушієм створення власного світу, який він сповнює тим, що зберігає за душою. Народжуються витвори справжньої дивовижної сили, іменованою творчістю.
Але Наука — рівноправне до образотворчості мистецтво. Вона не меншою мірою прагне до духовності шляхом надання допомоги людству. Вона втілює картини буття в дію, прагнучи еквілібріуму власних символів та їхньої суті.
Олена Олександрівна Ванєєва — жінка, яка вважає, що математики працюють на майбутнє та, створюючи складні моделі прогнозів, імплементують такі досягнення, які змінюватимуть наш світ. Наукиня, яка здобула ступінь докторки фізико-математичних наук, лауреатка багатьох премій для молодих вчених, працює на благо рідної країни.
Талановита математикиня зацікавилася науковою діяльністю під час навчання в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара в 1999 році та не загубила власний світлий шлях до відкриття та продовження різноманітних досліджень з класифікації диференціальних рівнянь за їх симетрійними властивостями, а також створення наукових праць з нелінійних моделей математичної фізики та біології, якою Олена Олександрівна захоплювалася ще зі шкільних років.
В одному телеінтерв’ю наукиня зазначила, що стала першою жінкою в університеті, яка здобула посаду голови Ради молодих вчених. На той час професія у фізико-математичній царині була зайнята переважно чоловіками. Зараз за плечами Олени Олександрівни є значний досвід та бажання змінити світ на краще, укріпити справедливу ґендерну рівність, побороти міфи щодо жінок у науці, що підтверджує її наставництво в проєкті STEM Girls, та популяризувати справу свого життя — математику.
Олена Олександрівна стає видатним прикладом жінки, яка знайшла певний золотий баланс між материнством та наукою. Існує думка, ніби справжня любов приходить, коли на неї не чекаєш та прагнеш до щирих мрій. Головна героїня мого есе зустріла кохання негадано, присвячуючи себе улюбленій справі.
Через труднощі, з наполегливим бажанням не здаватися, вона кожним кроком долала перешкоди, що характеризує її як справжнього корифея. Зокрема, майже через десять років після зіткнення з комплексною задачею щодо рівняння Дірека, яке описує рух електронів в графені, наукиня повернулася до вирішення цього кейсу та успішно впоралася з ним.
У 2020 році докторка фізико-математичних наук стала переможницею міжнародної премії ‘International Rising Talents’, яка надається молодим дослідницям в рамках премії L'ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». У власних інтерв’ю наукиня надає цінну пораду для кожної жінки, яка хоче стати фахівцем у справі життя. Питання ґендеру — вторинне, коли професіоналізм не дає шансу для сумнівів з боку роботодавців або грантових комітетів.
Нещодавно наукиня здобула Національну премію «Жінка України» 2020, і я знаю чому. Олена Олександрівна — митець, який створює баланс у світі подолання ґендерних стереотипів. Ця так звана «симетрія» приводить до специфічного перетворення, зміни координат, яке віддзеркалює нас, самих себе. Краса симетрії виявляється не в тому, що ми бачимо на папері, а в тому, що відчуваємо серцем.
На мою думку, наукиня подарувала світові розуміння того, що математика — це не просто обчислення даних, вона здатна бути мистецтвом, кроком до кохання та доказом того, що жінки в Науці — справжня сила, потенціал якої буде підвищуватися з кожним роком.
Відправивши есе організаторам Конкурсу, я замислилась над тим, як добре було б особисто познайомитись з людиною, якою захоплюєшся та дуже поважаєш. У травні я вирішила спробувати довести своїй героїні те, що пишаюсь жити і працювати з нею в одній країні. Я зробила перший крок і, раптом, несподівано для вісімнадцятирічної дівчини, професор погодилась поспілкуватись з першокурсницею та ми познайомились на Facebook і стали друзями. Я відчула такий драйв і почуття підтримки, такий прилив сил, що зважилася спробувати себе у новому Конкурсі – стати Молодіжним Делегатом України в ООН 2021/2022 і Олена Олександрівна стала однією з тих поважних науковців, хто вирішив цілком підтримати мене на цьому шляху і стати моїм Референтом.
Ось так я познайомилась та подружилась з ЖІНКОЮ УКРАЇНИ 2020 – справжньою героїнею Ванєєвою Оленою Олександрівною, якій я дуже вдячна і бажаю міцного здоров’я та успіхів в усіх справах!
Описана вище подія в моєму житті стала ще одним прикладом того, як кожному з нас треба вірити в себе та намагатися зробити якомога більше добрих справ для суспільства, людства і нашої України!
Comments